Висновки:

-В місті, де я живу автомобільний транспорт постійно забруднює довкілля, наносить невиправну шкоду біосфері.

-Якщо навіть у дослідженні допущені значні похибки, отримані результати свідчать про те,що моя школа,внаслідок близького розміщення автомагістралі    з пожвавленим рухом ( особливо у години « пік»), знаходиться  в екологічно-    несприятливій зоні.

   -Для покращення ситуації необхідно заборонити проїзд вантажних              автомобілів,що є найбільшими забруднювачами ( запропонувати об'їздний  шлях)

   -Також,,вздовж дороги насаджувати пилостійкі дерева та кущі,що мають    бактерицидні властивості ( береза,акація,грецький  горіх,дуб,сосна,смерека,бузина,смородина  та ін.)



            

                         
                                                 

Виконання дослідження (продовження)

     

             Розрахувавши масу виділених шкідливих речовин,визначила концентрацію              цих речовин на даній ділянці шляху,прийнявши ширину дороги 5 м,                        висоту 2 м,  тобто досліджуваний об'єм повітря 1000куб.м

                        

Вид шкідливої  речовини	Кількість,л	М	Маса,г	Концентрація, мг/куб.м	Значення ГДК, мг/куб.м
Чадний газ,СО	2,78	28	3,475	3,5	3
Вуглеводні	0,46	78	1,6	1,6	1,5
Діоксид азоту, NO2	0,186	46	0,38	0,38	0,085

Виконання дослідження

                              

          5.Розрахую кількість виділених шкідливих речовин у літрах,помноживши                    витрату палива на коефіцієнт шкідливих викидів.

                   

Вид палива	Q,л	Кількість шкідливих речовин,л
		Чадний газ,СО	Вуглеводні	Діоксид азоту,NO2
Бензин	4,64	2,78	0,46	0,186

   

       

      

Дослідження забруднення повітря міським транспортом

                     

Автотранспорт є одним із основних забруднювачів атмосфери оксидами азоту  (більше 60 %) та чадним газом ( більше 50%),свинцем та іншими важкими металами,сірчистим газом,продуктами неповного згоряння палива,що входять до складу відпрацьованих газів.

Виконання дослідження

1. Обираю ділянку дороги поблизу ( перехрестя доріг) довжиною 0,1 км.

2.Визначаю кількість одиниць транспорту,що проходить цю ділянку за 20 хв. Кількість за 1 год. дорівнює кількості за 20 хв.,помножену на 3.

3.Загальний шлях,що пройдений виявленою кількістю автомобілів кожного типу за 1 год. (L,км) за формулою:

Li=Ni · l

4.Розраховую кількість палива різного виду,що спалено двигунами,помноживши загальний шлях на витрату палива:

Qi=Li·Yi

Авт

Теплові двигуни й охорона природи

Повсюдне застосування теплових двигунів з метою одержання зручної для використання енергії зв'язано з впливом на навколишнє середовище. Відповідно до законів термодинаміки виробництво електричної і механічної енергії в принципі не може бути здійснене без відводу в навколишнє середовище значної кількості теплоти, що повинно привести до поступового підвищення середньої температури на Землі. Зараз потужність двигунів у цілому складає близько 10¹⁰ квт. Коли ця потужність досягне 3*10¹² квт, то середня температура підвищиться приблизно на один градус. Подальше підвищення температури може створити загрозу танення льодовиків і катастрофічного підвищення рівня Світового океану. Крім того,  на Землі може виникнути “паровий ефект”.

Сучасна молодь вступає у життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Людству загрожує загибель, найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить свого стилю діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей. Сучасні технології стали потужним інструментом, за допомогою якого людина споживає значно більше ніж природа може продукувати, а також викидає в довкілля таку кількість відходів, яку природа не в змозі знешкодити. Настав час керуватися  у наших діях правилами іншого гуманізму – екологічного. Основна його ідея – людина є лише часткою природи і Космосу, із законами і силами з якими вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою а співпрацювати з нею, бути не “царем природи” а її невіддільною часткою.

Близько 500 млн. автомобілів викидають в атмосферу Землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 млн. т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції засоби авто і авіатранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. т. вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу.

Нині світовий автомобільний парк перевищує 400 млн. одиниць, з яких 80% припадає на легкові автомобілі, а 14-17% вантажні та автобуси.

Автотранспорт — один з найбільших забруднювачів атмосферного повітря в Україні. Ним у 1998 р. було викинуто в атмосферне повітря 1884,5 тис.т забруднювальних речовин, що становить 31% від загального обсягу викидів по країні. Понад 63% свинцю, 54 — оксиду вуглецю, 36 — вуглеводнів та 25% — оксидів азоту від загальної кількості цих речовин по країні надходить від автотранспорту.

У багатьох областях країни викиди автотранспорту в 1998 р. перевищували 60% від загального обсягу викидів по області, зокрема у Закарпатській області — 82%, Житомирській — 81, Одеській, Волинській — по 78, Автономній Республіці Крим — 76, Чернівецькій — 75, Чернігівській — 74, Тернопільській — 70, у Сумській та Миколаївській — по 63 та у Хмельницькій — 62%.

За останні роки викиди забруднювальних речовин в атмосферу від автотранспорту поступово зменшувались. Однак у зв’язку з уточненням величини використаного палива індивідуальним транспортом викиди забруднювальних речовин в атмосферу від автотранспорту в 1998 р. збільшилися порівняно з 1997 р. на 32%. З цієї ж причини збільшилися викиди забруднювальних речовин в атмосферу від автотранспорту у багатьох містах України. Так, у мм. Вінниця, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Горлівка, Донецьк, Дебальцеве, Дзержинськ, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Кіровоград, Олександрія, Світловодськ, Євпаторія, Севастополь, Красноперекопськ, Антрацит, Алчевськ, Рубіжне, Ізмаїл, Харків, Чернігів викиди забруднювальних речовин в атмосферу від автотранспорту збільшились у 1998 р. порівняно з 1997 р. більш ніж на 60%.

У багатьох містах України — Вінниці, Луцьку, Ужгороді, Житомирі, Івано-Франківську, Фастові, Кіровограді, Львові, Рубіжному, Сєверодонецьку, Одесі, Ізмаїлі, Полтаві, Сумах, Тернополі, Хмельницькому, Чернівцях, Умані та у містах Криму — Євпаторії, Севастополі, Сімферополі та Ялті викиди автотранспорту становлять 60-90% від загальної кількості викидів в атмосферу.

Автомобільний транспорт забруднює головним чином атмосферу трьома основними каналами

відпрацьованими газами що викидають через вихлопну трубу;

картерними газами;

вуглеводнями внаслідок випаровування палива з бака, карбюратора та трубопроводів.

У складі відпрацьованих газів автомобіля найбільшу питому вагу за об’ємом мають – монооксид вуглецю (0,5-10%), оксиди азоту (до 0,8%) неспалені вуглеводні (0,2-3%), альдегіди (до 0,2%) та сажа.

У абсолютних величинах на 1000 л палива карбюраторний двигун викидає з вихлопними та картерними газами: 200 кг моно оксиду вуглецю, 25 кг вуглеводів, 20 кг азоту, 1 кг сансі, 1 кг сірчастих сполук.

Екологізація автотранспорту

Екологічні проблеми, зв'язані з використанням традиційного моторного палива в двигунах транспортних засобів, актуальні не тільки для України, але і для всіх країн світу. В багатьох країнах світу прийняті жорсткі вимоги по екологізації автотранспорту. В результаті з 2000 року по 2007 рік кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобілів за рубежем знизилася приблизно в 2 рази, а всього за останні 40 років зміст токсичних компонентів зменшився на 70%. В даний час багато моторобудівних фірм узяли курс на рішення задачі досягнення нульової токсичності відпрацьованих газів. Їх багаторічний досвід показує, що добитися цього можна тільки у разі використовування альтернативних видів моторного палива. Саме тому, практично всі перспективні екологічно чисті автомобілі, проектуються під альтернативні види палива.

Значні матеріальні витрати на створення екологічно чистих машин, пов'язані не з благородністю і альтруїзмом західних моторобудівних компаній, а визначаються тиском державних законів. Побічно ці закони торкнулися і України - до нас хлинув потік зарубіжних автомобілів, які в розвинених країнах були визнані екологічно не безпечними, тим самим поповнивши вітчизняний автопарк автомобілів, що завдають колосального збитку екології наших міст. Справедливості ради необхідно визнати, що вироблені в Україні автомобілі відстають на 8-10 років по всіх показниках у тому числі і по екології від автомобілів, що випускаються в даний час в промислово розвинених країнах.

В 1992 році був прийнятий Закон України про охорону атмосферного повітря. Законом встановлені єдині для України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, до яких відносяться гранично допустимі концентрації ГДК забруднюючих речовин від автомобілів в атмосферному повітрі. Для транспортних засобів встановлюються нормативи змісту забруднюючих речовин в відпрацьованих газах автотранспорту. Передбачаються заходи по зниженню токсичності і знешкодженню відпрацьованих газів автомобілів і других транспортних засобів переходу транспорту на менш шкідливі види енергії і палива, обмеженню в їзду автотранспорту в житлові зони. Заборонено виробництво і експлуатацію транспортних засобів, в яких перевищує встановлені норми вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту. Поліпшення конструкцій транспортних засобів і умов їх експлуатації. Організація в межах міста режимів руху всіх видів транспорту.

Характеристика впливу викидів автотранспорту на здоров’я людини

Результати антропогенного впливу на природу поставили людство на грань екологiчної кризи i самознишення. Поширилися небезлечнi за розмiрами влливу на природу i людину процеси, шо забруднюють акваторiю Свiтового океану, прiсних водоймищ, повiтря, грунт, призводять до спустошення ранiше родючих земель, катастрофiчно знищують лiсовi масиви i т. iн. Несприятливi екологiчнi умови перетворились на постiйний елемент життєдіяльності людства, що мають суттєвий вплив на рiзнi сфери людської дiяльностi: економiку i полiтику, моральний i психiчний стан та здоров’я людини. За даними ВОЗ, понад 80 % усiх захворювань людини пов’язано з тими чи iншими аспектами екологiчного порушення в бiосферi.

Зупинимося на основних несприятливих екологiчних процесах, зумовлених антропогенним впливом на природу i його дiєю на здоров’я людини.

Життя людини без використання кисню з атмосфери неможливе. Зменшення вмiсту кисню в повiтрi спричинює кисневий голод, який супроводжується запамороченням, болем в областi потилицi, зниженням гостроти зору, нудотою. Зменшенням вмiсту кисню до 8 % веде до падiння температури тiла, анурiї, зневоднення i смертi.

Іонiзоване повiтря має лiкувальнi властивостi. Природно iонiзоване повiтря є в горах, поблизу водоспадiв, серед буйної зеленi, в зонi морського прибою, поблизу гейзерiв i т. л. Невелика концентрацiя негативних iонiв пiдвищує працездатнiсть, знижує кисневу нестачу, має лiкувальну дiю при рядi захворювань [60].

Дiоксид вуглецю, що є кiнцевим продуктом окислення вуглецю, у концентрацiях 1—2 % не впливає негативно на органiзм людини. При збiльшеннi концентрацiї понад З % призводить до прискорення дихання, головного болю, шуму у вухах, пiдвищення артерiального тиску, серцебиття. Подальше пiдвищення концентрацій призводить до смертi. Важливу роль у життi людини i природи вiдiграє озон (О₃), який має сильнi окислювальнi властивостi. Озоновий екран Землi затримує згубне для всього живого короткохвильове випромiнювання Сонця.

В останнi роки зменшення озонового шару Землi i виникнення «озонових дiрок» пов’язують з дiєю фреонiв, що входять до складу антропогенних аерозолей.

Гранично допустимий вмiст озону в повiтрi 0,000 1 мг/л. У великих концентрацiях вiн викликає подразнення слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв, головний бiль, стомлюванiсть, слабкiсть, пiдвищення потовидiлення, а в концентрацiї 0,02 мг/л може розвинутися пневмонiя. Iснуючi джерела природного забруднення атмосфери прийнято дiлити за походженням на бiогеннi та абiогеннi. До перших вiдносяться гази i твердi частинки, якi потрапляють в атмосферу при розкладi органiчних речовин, а також внаслiдок життєдiяльностi живих органiзмiв. Забруднювачi абiогенного походження — гази i пил, що надходять у повiтря при вулканiчнiй дiяльностi, з гейзерiв i гарячих джерел, внаслiдок пилових бур.

Найбiльшу небезпеку для життя людини й живої природи мають забруднювачi повiтря штучного (техногенного) походження. Внаслiдок дiяльностi людини в атмосферу щорiчно надходять понад 1500 млн. т дiоксиду сiрки, 200 млн т оксиду вуглецю, понад 40 млн т вуглеводiв i 20 млн т оксиду азоту. Цi гази змiшуються з газами атмосфери, частинками пилу, найменшими краплинками рiдини й утворюють аерозолi (тумани i дим), що стали вiзитними картками промислових мiст i селищ [60].

Понад 20 млрд. т дiоксиду вуглецю викидається в атмосферу вiд згоряння рiзних видiв палива, що спалюються людиною. Його вмiст в атмосферi в останнє десятирiччя невпинно збiльшується. Дiоксид вуглецю не тiльки токсично дiє на органiзм людини, а викликає ще й глобальне потеплiння в бiосферi, яке зумовлено так званим «парниковим ефектом» i веде до змiни клiмату з непередбаченими наслiдками для всьогo живого.

При спалюваннi палива атмосфера насичу’ться ще одним продуктом неповного згоряння — оксидом вуглецю, гранично допустимi концентрацiї якого в атмосферi не повиннi перевищувати 0,03 мг/л. Ця сполука хiмiчно бiльш активна до гемоглобiну кровi нiж кисень. Вона витiсняє кисень i не дає можливостi нормально функцiонувати дихальним ферментам. В органiзмi людини замiсть оксигемоглобiну утворюєтъся карбоксигемоглобiн.

У повiтрi можугь також знаходитись рiзнi вуглеводи, частина яких має токсичнi й канцерогеннi для органiзму властивостi.

Господарська дiяльнiсть людини суттєво впливає на кругообiг речовин у природi (особливо азоту). При спалюваннi вугiлля, нафти, торфу, деревини та iнших речовин вiдбувається збагаченням бiосфери азотом. Надходячи в атмосферу, оксиди азоту взаемодiють з парами води й утворюють кислотнi сполуки, якi випадають на поверхню землi у виглядi кислотних дощiв, згубних для всього живого.

Важкі метали і здоров’я людини

Свинець, ртуть та кадмій відноcяться   до першого класу токсичності,                                                                                                                так як діючи на організм людини навіть в невеликих кількостях, вони можуть призвести до тяжких уражень нервової системи. При хронічній інтоксикації вони виступають перш за все як нейротоксичні отрути. Кожен з них відрізняється певними якостями по відношенню до інших систем організму. Крім нейротоксичного впливу свинець ушкоджує вироблення гемоглобіну. Кадмій характеризується особливо високою нефротоксичністю так само і ртуть.

                Спільною рисою цих елементів є їхня дія на імунну систему людини, особливо в ранньому віці. При забрудненні атмосфери першим органом ураження важкими металами є дихальна система.

                Солі металів в легенях поєднаються з легеневою та бронхолегеневою тканинами. При цьому пошкоджуються легеневі механізми. Потрапивши у кров, важкі метали засвоюються в першу чергу еритроцитами та тканинами нирок, кісток, печінки. Виділяються важкі метали нирками та кишечником.

У міському повітрі, розташованих поблизу автомагістралей, вміст свинцю може перевищувати допустиму норму у 10 і навіть 25 разів.

                Важкі метали негативно впливають на серцево-судинну систему, викликають алергічні, онкологічні захворювання. Вплив важких металів на дитячий організм пов’язаний з обмеженими функціональними можливостями нирок і печінки, що відповідають за їх виведення з організму людини. Зокрема, дитячий організм підлягає посиленому впливу в критичний період розвитку нервової, імунної, репродуктивної систем. Швидкий ріст жирової та кісткової тканин впливають на умови накопичення в них важких металів. Пошкодження клітин важкими металами призводить до затримки нервово-психічного розвитку. Після попадання в організм людини важких металів, частина свинцю виводиться разом із сечею, а інша частина залишається в організмі людини. Більш активно свинець засвоюється при нестачі в організмі заліза, кальцію, цинку. Потрапляючи в організм, свинець надходить у кров, а потім відкладається у кістках, мозку, волоссі, нігтях, зубах. Свинець викликає затримку розумового і фізичного розвитку у дітей, підвищення кров’яного тиску, агресію. У великих дозах призводить до погіршення роботи нирок у дітей. Для профілактики отруєнь свинцьом важливо виявити джерела його появи у навколишньому середовищі.

 Достатньо велику шкоду приносить автотранспорт. Швидке зростання кількості автомобілів призвело до того, що у деяких містах де немає ні збагачувальних комбінатів, ні металургійних заводів, за рік у повітря викидається до 8тис.т свинцю, що перевищує допустимі норми.

Недостатність знань про шляхи потрапляння свинцю в організм та відсутність адекватних стандартів якості навколишнього середовища призводять до недооцінювання ризику отруєння свинцем, особливо, якщо враховувати відмінності у характері свинцевого отруєння людей різного віку.

               

Вплив вихлопних газiв автомобiлiв на здоров’я людини (за Х.Ф. Френчем, 1992 рiк)

Шкідливі речовини	Наслідки дії на організм людини
Окис свинцю	Шкодить адсорбуванню кисню кров’ю.Послаблює розумові здібності,сповільнює рефлекси,викликає сонливість,може бути причиною втрати свідомості
Свинець	Впливає на кровоносну,нервову та сечо-статеву систему,викликає,зниження розумових здібностей у дітей,відкладається у кістках
Окисли азоту	Можуть підвищувати сприятливість організму до вірусних захворювань,подразнювати легені,викликати бронхіт і пневмонію
Озон	Подразнює слизову оболонку органів дихання,викликає кашель,порушує роботу легенів,знижує опір до простудних захворювань; може загострювати хронічні захворювання серця, а також викликати астму, бронхіт
Токсичні викиди(важкі метали)	Сприяють виникненню новоутворень,порушенню статевої системи і розвитку дефектів у немовлят

З таблиці видно, що свинець надзвичайно токсичний для здоров’я людини.